Наталія Власюк-Ковальчук, випускниця факультету психології, про Маму - Ганну Корнилівну.
Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу...
Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу. Читать на сайте: https://www.gl5.ru/povalij-taisiya-pisnya-pro-matir.html
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу. Читать на сайте: https://www.gl5.ru/povalij-taisiya-pisnya-pro-matir.html
"Моя дорога та рідненька,мамо!
Мені пощастило, що я мала саме таку матусю, яка жертвувала всім, чим могла, підтримувала мене, давала такі важливі для життя поради.
Мені пощастило, що я мала саме таку матусю, яка жертвувала всім, чим могла, підтримувала мене, давала такі важливі для життя поради.
Я дякую тобі за безхмарне та щасливе дитинство! Дякую за любов, ніжність, турботу, що ти дарувала щодень...
Я збережу навіки це все в своєму серці.
Дуже вдячна тобі, мамусю, за все. За все твоє життя, за ту самовіданність і любов, якою ти огортала мене, захищаючи від жорсткого світу. Прошу у тебе пробачення за весь той біль, який тобі довелося пережити...
Пишу тобі ці слова дивлячись у небо...
Вірю, ти їх почуєш, тому що ти тепер одинока Зіронька, яка дивиться на мене з неба і продовжує оберігати..."
Дуже вдячна тобі, мамусю, за все. За все твоє життя, за ту самовіданність і любов, якою ти огортала мене, захищаючи від жорсткого світу. Прошу у тебе пробачення за весь той біль, який тобі довелося пережити...
Пишу тобі ці слова дивлячись у небо...
Вірю, ти їх почуєш, тому що ти тепер одинока Зіронька, яка дивиться на мене з неба і продовжує оберігати..."
Зі сльзами на очах та вдячністю в серці ...
Немає коментарів:
Дописати коментар