вівторок, 5 січня 2021 р.

Наша вечеря починається з запалювання свічок, - Лілія Ляшко, студентка факультету

 Різдво для моєї сім’ї це особливе свято. 

Перед різдвяними святами ми всією сім’єю прикрашаємо наш дім, разом з татом робимо декор власними руками і надаємо оселі затишку і особливої атмосфери. 

На Святвечір ми з мамою готуємо 12 пісних страв, а тато кутю. Після того, як на небі зійде перша зірка, починаємо святкувати. 

Наша вечеря починається запалюванням свічок і читанням молитви. Далі святкування продовжується куштуванням запашної куті з однієї миски та інших страв. Різдвяні свята в нас супроводжуються колядками, які в моїй сім‘ї знають всі.  Але найбільше Різдво мені подобається тим, що зранку після святкування ми обмінюємось подарунками, це завжди приємно і водночас повертає мене в дитинство.
Взагалі, Різдвяні дні для мене дуже особливі і тому хочеться їх провести в колі друзів та близьких мені людей.


 

Це особливий час, коли в домі панує світла радість, - Ксенія Смоліна, студентка факультету

 Новий рік та Різдво — це родинні свята і час для близьких. Сімейні традиції потроху втрачають свою важливість. Однак вони — основа дружніх взаємин і розуміння. Рано чи пізно ми починаємо сумувати за можливістю просто поговорити одне з одним. Складно розуміти, що ти комусь потрібен, якщо особисте спілкування витіснили короткі дзвінки на мобільний.

Чудова традиція яка є у нас в сім’ї це зустрічати свята родинно: разом наряджати ялинку, загадувати бажання під бій курантів, розпаковувати подарунки, веселитися, їсти кутю. Також прекрасна традиція — раз на тиждень грати в ігри. Це можуть бути пазли, доміно, шахи. 

А в час Різдва все ніби затихає і ми занурюємося в тиху атмосферу спільної зустрічі за святковою вечерею. Це особливий час, коли в домі панує якась незвична тиша та спокій і світла радість.







Неодмінним атрибутом є різдвяна Зірка, - Юлія Хвесик, студентка факультету


 




Обов’язковим атрибутом різдвяних свят для нас є колядки, - Ольга Пилипчук, студентка факультету

 Я впевнена, що Новий Рік та Різдво – це ті надзвичайно особливі свята, які із захопленням чекає кожна родина і вірить, що вони подарують щось таємниче та особливе. Усі загадують заповітні бажання і надіються, що вони обов’язково здійсняться.


Наша сім’я Новий Рік святкує у вузькому колі, що відчутно сприяє укріпленню стосунків із близькими та створює особливу атмосферу зближення. У такий період завжди проявляються внутрішньосімейні традиції, що міцніли впродовж багатьох років.


Один із новорічних ритуалів у нас існує давно. Щороку ми записуємо перелік найбільш образливих та болючих моментів минулого року на папірці і спалюємо його, для того щоб звільнитися від неприємного і зустріти наступаючий рік із новими силами. Після чого кожен складає новий список, але вже із бажаннями та обіцянками на майбутній рік.


За останніх два роки у нас увійшло за правило власноруч майструвати декілька ялинкових іграшок, і обов’язково виготовляти фігурку тварини, яка символізує прийдешній Новий Рік. І, звичайно, ніхто не обходиться без подарунків. Хоч в існування Діда Мороза вже, ясне діло, ніхто з нас не вірить, проте до цих пір непомітно ми підкладаємо один одному подарунки під ялинку.


Обов’язковим атрибутом різдвяних свят для нас є колядки. Уже довгий час на кожне Різдво ми слухаємо інструментальні різдвяні мелодії та українські народні колядки, а починаючи з минулого року, ще й грецькі (а цьому вже посприяла моя любов до грецької культури), тому я вже підшуковую нові грецькі колядки і додаю в плейлист минулорічні, ті, які сподобалися всім нам.

Хочу, щоб 2021 рік став для кожної сім’ї радіснішим та продуктивнішим за всі попередні! Нехай цей рік буде роком чудес! Бажаю, щоб усталені сімейні традиції сприяли формуванню емоційних ниточок, які пов’яжуть усіх членів сім’ї. Щиро зичу усім родинам миру, благополуччя, здоров’я та щастя! 


 



Ольга Цвигун, магістрантка факультету про сімейні традиції святкування Нового року та Різдва

 

У нашій сім`ї люблять новорічні свята. Це чудовий привід зібратись всім за «одним столом» та поспілкуватися. 

Новий рік для моєї мами дуже важливе свято – вона головний ініціатор всіх дійств.

Однією з традицій, що вона ввела у наше життя, можна вважати спільне прикрашання ялинки та вітальні для створення святкових емоцій.

Також ми з мамою любимо складати список страв, які потрібно приготувати – це вже певний ритуал, що піднімає настрій.

Під час самого святкування обов’язково всі загадують бажання під бій курантів, а після цього починають розпаковувати свої подарунки.

Однією з головних новорічних традицій є перегляд улюблених фільмів. Необов’язково пов’язаних з святами, але ті що гріють серце. До них відносяться всі фільми про Гаррі Поттера, радянський серіал про Шерлока Холмса та доктора Ватсона, історія про Чарлі та шоколадну фабрику, а також чудово всім відома кінокартина «Один вдома».

Різдво у нашій сім`ї відзначають досить скромно. Ми готуємо святкову вечерю та кутю. Усі збираємося за святковим столом, що є традиційним. В цей час в домі панує особлива атмосфера, сповнена роздумами про минулий рік, наші вчинки, добра справи.

Можливо традицій  і не багато, однак всі вони створені роками та завжди є бажаними й очікуваними.  А які традиції є у вашій сім`ї?



 


неділя, 3 січня 2021 р.

В період новорічних свят доєднуюся до усіх випускників, які вітають сьогодні наш рідний факультет! - випускниця факультету Олена Штейн

 Мій шлях в психологію розпочався з Малої академії наук. Як зараз пам'ятаю, як напередодні зустрічі з керівником наукових робіт - Тетяною Миколаївною Павлюк мені приснився гарний сон, в якому була квітуча яблуня. І я,на той момент зовсім "зелена" в поняттях психології, натхненно заявила на консультації, що хочу писати роботу про сни! Підлітковий максималізм Тетяна Миколаївна вміло і по-доброму приземлила, пояснила фундаментальність і складність такого поняття, як "сновидіння", і писала я, в результаті, про стилі поведінки в конфліктних ситуаціях. 

Це було не так романтично і захопливо, як я собі уявляла, зате цілком достатньо, щоб зацікавити мене, дев'ятикласницю, світом психологічних досліджень і експериментів, вивченням людини, її поведінки та особливостей. І закрутилося! МАН, курс "Абітурієнт", біологія, як улюблений предмет в школі і прекрасна база для вивчення психології - і от я вже впевнена в тому, яку професію обираю! 

 Якою б банальною не була фраза "студенські роки - найкращі", але зараз я точно під нею підписуюсь! Ті емоції були незабутніми: нові знайомства, симпатії та антипатії; цікаві, а іноді і не лише, пари; досягнення і промахи; прогули і відпрацювання - ми в прямому сенсі пізнавали світ, пізнавали життя. Вчились приймати рішення, відповідати за наслідки, вчились дружити, підтримувати, ділитись і допомагати. В мене, щоправда, був величезний бонус - поріг 112 аудиторії у вересні 2007 року я переступала не сама, а за руку з найкращою подругою. Тому мені було не страшно; як кажуть: "Гуртом і батька легше бити". Але це, звісно, жарти, чого чого, а бійок в нас точно не було. Зате було багато вечірок, посиденьок і спільної підготовки до контрольних і екзаменів, спільних літніх відпочинків та тренінгів. Напевно студенти-психологи від природи наділені якостями, які допомагають просто і невимушено налагоджувати зв'язки з іншими, тому що вже перший День студента ми зустрічали не просто з академічною групою номер 11, а з друзями. Міцність цих товариських зв'язків перевірена роками і відстаннями, але і сьогодні це близькі і рідні люди. А з декількома подругами ми навіть змінили статус "одногрупниця" на "кума". 

Але і це ще не всі бонуси, які я встигла зібрати, будучи студенткою. Найбільша родзинка мого студенського життя - не зважаючи на маленький відсоток хлопців, які обирають навчатися на психологічному факультеті (на той час в моїй групі їх було двоє) - саме тут я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком. Разом протягом п'яти років навчання, день в день поруч за партами - оце в мене була нагода придивитись і роздивитись свого обранця з усіх сторін. І як результат - весілля, сім'я, якій вже виповнилось сім років. Тому мені точно є за що подякувати долі, яка направила мене на навчання саме сюди. 

А в сьогоденні психологія - невід'ємна частина мого життя. Працюю в обласній психіатричній лікарні вже протягом восьми років. Проводжу психодіагностичні обстеження та займаюсь консультуванням і психокорекцією. Специфіка моєї професії - клінічний психолог - в тому, що завдання, які я виконую, як фахівець, потребують знань в галузі психіатрії. І тому безперервний процес підвищення кваліфікації та навчання сучасним психотерапевтичним методам роботи зараз супроводжує мене по життю. Радію, що обрала саме такий шлях, оскільки зустрічаю на цій дорозі багато однодумців, цікавих людей та друзів, які так само надихаються та черпають натхнення у нашій професії.

В період новорічних свят доєднуюся до усіх випускників, які вітають сьогодні наш рідний факультет!





субота, 2 січня 2021 р.

Найбільша сила – це позитивне мислення, - магістрантка факультету Ольга Цвигун

 Ось і завершився 2020 рік. Що ж він нам приніс, які емоції, враження та почуття?

Для мене ці 334 дні минули як мить, але скоріше за все решта пробіжить ще швидше. Було зроблено дуже багато, та повертаючись назад стає зрозуміло, що незавершених справ залишилось набагато більше, хоча так напевно постійно, із року в рік. Гадаю я така не одна.

Рік завершується у певній метушні та емоційні спустошеності. Втім я з надією дивлюсь у майбутнє, адже попереду стільки цікавого.

Позитивних вражень цього року, особисто у мене, було обмаль. Проте ті що я створила та пережила незабутні.

А ось думок у моїй голові було безліч. Як особисте життя, так і всесвітнє дуже на це вплинуло. Люди пройшли через багато різних подій. Всі вони дивували, засмучували та давали привід радіти.

До речі, я не можу сказати, що карантин був для мене чимось складним. А для вас? Більшість свого часу я на протязі життя проводжу вдома, тому моя буденність на перших порах не дуже змінилась, але фінансові складнощі трохи збили з пантелику. Втім закінчувати навчання дистанційно було сумно – я собі це явно не так уявляла.

Це був чудовий час для аналізу себе та певної самореалізації. Я встигла зрозуміти про себе декілька фактів: по-перше я досить сильно втомилась від навчання, хоча і досі його люблю; по-друге мені подобається сидіти вдома і нічого цей факт не змінило; по-третє мені ду-у-уже повезло з сім`єю, сидіння разом з ними протягом трьох місяців в одній квартирі ці думки тільки посилило.

Також я склала для себе певний план на 2021 рік, однак вам про нього не розповім і так багато особистої інформації тут написала. Сподіваюсь мої прагнення по трохи почнуть реалізуватись.

Отже, бажаю всім хто прочитав мої роздуми знайти купу позитивних емоцій у Новому році. Та не забувайте, що ваша найбільша сила – це позитивне мислення. Вона дарує сили жити далі, незважаючи на всі негаразди, а радість робить нас красивим, здоровими та квітучими.


 



пʼятниця, 1 січня 2021 р.

Нехай у 2021 наш факультет стане ще сильнішим та кращим! - випускниця факультету Наталія Гавронська

Від імені випускників теж спішу привітати нашу Альма-матер з Новим роком та Різдвом Христовим! Нехай у 2021 наш факультет стане ще сильнішим та кращим!

У 2001 році я вперше переступила поріг Волинського державного університету імені Лесі Українки, а саме факультету психології. На першому курсі зі світом психології нас знайомив Власюк Дмитро Петрович. 

Куратор моєї групи - Крижановська Зореслава Юріївна була для нас, наче мама, підтримувала і допомагала. Пам'ятними були лекції і семінари Малімон Людмили Яківни, Федотової Тетяни Володимирівни, Павлюк Тетяни Миколаївни, Мушкевич Мирослави Іванівни, Бабія Миколи Федоровича, Земби Алли Богданівни та інших викладачів. 

Теплі спогади від написання дипломної роботи під керівництвом Філіппової Іннеси Юріївни. Недарма на останніх курсах зробила вибір спеціальності соціального напрямку. Адже роботу знайшла до душі у соціальній сфері: працюю психологом у Волинському обласному благодійному фонді "Карітас- Волинь" у проєкті " Національна мережа центрів для дітей та сімей". Мета якого: сприяти гідному життю вразливих дітей у суспільстві. 

Працюючи з дітьми і батьками постійно розвиваюсь і навчаюсь, відвідуючи тренінги, лекції і семінари, беру участь у міжнародних і всеукраїнських конференціях, фестивалях по психології як доповідач і тренер. 

У 2016 році стала учасником, а згодом і тренером міжнародного проєкту "Сила добра", який допомагає і вчить вирішувати конфлікти мирним шляхом.

  Радію і пишаюсь тим, що наш факультет розвивається.  Психологія дозволила мені відкрити і пізнати себе, світ, оточуючих, стосунки. Життя заграло новими фарбами, де є емоції, почуття, емпатія, ненасильницьке спілкування, творчість і безмежну любов до всього, що відбувається.


 



Вітаю свій рідний факультет та усю його команду з Новим 2021 роком! - випускниця факультету Світлана Яценко (Джус)

 Сьогодні, коли пройшло вісім років по закінченню університету, я зрозуміла, що 5 років навчання на факультеті психології дали мені величезну перевагу в житті. 

Ні, я не стала великим психологом, щоб допомагати людям вирішувати їх життєві питання. Але завдяки навчанню на факультеті психології, я "розкопала№ в собі талант ріелтора. Тепер я допомагаю вирішувати не життєві питання, а житлові! 

 В моїй професії ніяк без знання і розуміння психології клієнта. З дипломом психолога переді мною відкрились багато дверей, багато можливостей, багато запрошеннь на роботу. 

 Хотілося б подякувати всім викладачам факультету, що всіма можливими способами, давали нам знання. Тільки сьогодні я усвідомила значення університету в моєму житті. 


 




Хай позитивом і любов’ю будуть наповнені серця, - випускниця факультету Наталія Іванюк

 


Будьмо знайомі! 

Я, Іванюк Наталя, випускниця факультету «Психологія» 2006 року. Пишаюся тим, що обрала вчитися саме на психолога, і з кожним роком лише переконуюся, це сама необхідна, ресурсна і трансформаційна спеціальність, яка постійно набирає обертів і без неї, фактично, у швидкому часі, не обійдеться жодна галузь.

На початку Нового Року хочеться зробити екскурс в історію і поринути у спогади. Коли пригадуєш  щасливі, яскраві та наповнені миті життя,  то ніби проживаєш їх знову.

Здійснимо подорож у часі. 2001рік…

Мені пощастило! Я вступила на факультет «Психологія». Дуже цього прагнула і в мене вийшло!!! Щодня йшла на навчання, як на свято, щоб поринути у захоплюючий, неймовірно цікавий світ психологічних знань. Завжди легко вчитися, коли є інтерес, а він подвоюється, коли прагнеш не лише результату (у вигляді залікових балів), а й коли насолоджуєшся самим процесом, загальновідомим «тут і тепер».

Наш викладацький склад – це неординарно колоритні особистості, з глибоким внутрішнім світом, які щоразу дивували і надихали своїм різнобарв’ям. Через це важко виокремити когось одинично, оскільки кожний – це окремий Всесвіт! Завдяки їх командній роботі вони формували нас, як майбутніх фахівців, які люблять те, чим займаються.

Глибоко переконана дотепер, що психологія – це наука, практичне застосування якої можливе у всіх сферах життя, адже саме вона формує тип мислення, де є задачі, а не проблеми, які просто потребують рішення, виховує безосудне відношення, вміння «чути» не проговорене, «бачити» глибину, а не лише показові соціальні обличчя та ролі, розуміти і приймати один одного, бути постійно відкритим новому, не ставлячи ніяких рамок у пізнанні, прагнучи завжди йти у напрямку розвитку. Проте варто розуміти, що все можливо налаштувати, змінити, налагодити лише при одній умові – якщо є бажання, мотивація та дії. В психології немає примусу – працює лише принцип «доброї волі».

Мені знову пощастило! 2009 рік. Я починаю працювати у Центрі практичної психології та соціальної роботи. Це той випадок, коли твої колеги, як твоя друга родина, керівник – приклад управлінської діяльності, але передусім – це «твої» люди: світлі, добрі, пронизані любов’ю і позитивом. Даний період мого життя дав багато різноманітного практичного досвіду і підтвердив переконання: якщо займаєшся тим, що тобі подобається, то щоразу лише енергетично заряджаєшся і наповнюєшся зсередини, а на роботу хочеться бігти!


І знову пощастило! У 2010 році я вступила до аспірантури, яку успішно закінчила, а у 2014 році захистила кандидатську дисертацію. Якщо відверто, не завжди було легко, знаходилися сотні причин, щоб все покинути. Проте, завдяки моєму науковому керівнику, Засєкіній Ларисі Володимирівні, яка завжди підтримувала і вміло направляла, була мудрим наставником і просто щирою і доброю людиною, результат був досягнутий.

Саме психологічні знання дозволили мені освоїти новий вид діяльності, абсолютно мені незнайомий, передусім,  через різноманітні форми спілкування, вміння налагоджувати контакти, відчувати емоційні стани і просто любити людей і справу, якою ти займаєшся. Тобто, як бачимо, емоційний та соціальний інтелект на практиці і в дії!

Особливо приємно, що мій син, який бачить, яку роль фах зіграв у моєму житті, також має намір вступати на факультет «Психологія», чому я безмежно радію. В моєму розумінні, психолог - це професія переваг, яка зіграла першу скрипку у оркестрі моєї долі.

2020 рік завершується. Рік, який багато навчив кожного з нас. Час, як мірило всіх речей, покаже, як засвоїли ми новий досвід і які позитивні зміни змогли здійснити.

Наостанок, хочу поділитися з Вами однією своєю традицією. Кожного року, під бій курантів, я загадую бажання, переважно не одне, а скільки встигну за хвилину. Ці бажання продумані і щиро бажані. Але щоб підсилити ефект – пишу перелік бажань, щоразу доповнюючи і ставлячи відмітки про здійснення. Скажу відверто, що багато моїх мрій збуваються. Я щиро вірю в чудеса і що вони дійсно трапляються з тими, хто у них вірить.

Тому на початку Нового Року бажаю забажати багато мрій. А оскільки під лежачий камінь вода не тече, то це буде мотивацією рухатися в потрібному напрямку. Я бажаю, щоб у житті було багато легкості, радості, сміху, відчуття щастя та, звісно, «свої»  люди поруч. Хай позитивом і любов’ю будуть наповнені серця, а на обличчі майорять щирі посмішки. 

А світлі думки і віра в те, що «неможливе можливо» зможуть робити дива!!!

 



 

Попереду - 365 днів нових можливостей, - випускник факультету Андрій Доценко


  У новорічні дні є особлива віра в те,  що наш світ має стати кращим, а успіх неодмінно прийдуть у кожну домівку та родину.

Зичу всім, незважаючи на труднощі й турботи, щасливо розпочати 2021 рік і налаштуватися на прекрасні зміни: попереду - 365 днів нових можливостей. 

Нехай 2021 рік подарує багато радісних подій, цікавих ідей, успішних проектів, нових можливостей, а удача супроводжує в усіх починаннях!

 Хай Різдво Христове стане могутньою спонукою для утвердження нас у добрих справах та любові. 



 




Щасливого Різдва та Нового Року! - випускниця факультету Христина Назар

Щасливого Різдва та Нового Року! 

Бажаю міцного здоров'я, добробуту, та Божої благодаті! 

Нехай зимова казка допоможе здійснити задумане, а рік Новий світлим та багатим на емоції, щедрим на успіхи і нові звершення! 

 Щоб Ваша праця завжди була затребуваною і корисною, а досягнення – вагомими та переконливими! 

Різдвяне диво нехай наповнить серце вірою, надією та любов’ю, відновить душевну гармонію та впевненість у завтрашньому дні!


 




Люблю свій факультет і завжди згадую його з великою вдячністю! - випускниця факультету Заріна Дацик

 Ні для кого не новина, що 2020 рік став суцільним роком викликів та випробувань! 

Але виклики – це завжди й нові можливості. Це перевірка себе на міцність, а своїх пріоритетів та цінностей – на справжність. 

То ж я хочу побажати, щоб у Новому 2021 році, щоб Ви чітко знали чого хочете і рухались у цьому напрямку! Бажаю, щоб Вас завжди оточували ваші рідні й друзі! 

Щоб життя дарувало весь час приводи для радості: тихої й ніжної, бурхливої й всеосяжної. 

І, звісно, бажаю усім здоров’я! Тепер ми ще краще усвідомили, що це побажання ніколи не буде звучати банально. 

Люблю свій факультет і завжди згадую його з великою вдячністю! Бажаю викладачам, студентам, випускникам добробуту, натхнення на щодень та гармонії з собою, з людьми, з всесвітом. 






 

З повагою та найкращими побажаннями в Новому 2021 році, - випускник факультету Руслан Козак

 

 
Рік 2020  був сповнений труднощів, викликів, і на жаль, таких болючих втрат. Водночас,  він дарував нам числені нагоди переосмислити, що ж насправді є важливим для людини. 
Ми по-новому оцінили значення любові й близькості, відчули важкий тягар самотності й байдужості. Здоров"я набуло для нас нового, більш усвідомленого звучання.
Тож сьогодні, в році Новім, підтримуймо й бережімо один одного, цінуймо моменти зустрічей та єдності.
Нехай рік Новий  принесе добробут та благополуччя в наші сім'ї, мир та затишок у дім, радість у родини. 
 
З Новим 2021 роком та Різдвом Христовим!