Іноді
відчуваєш себе розбитим на друзки ...
Але якщо уявити, що життя – це калейдоскоп,
то саме з дрібних уламків виходять найдивовижніші картини.
«Зефірні прикмети» Н. Ясмінська
Так швидко, вже грудень, зима…
Для мене це час коли найдужче хочеться натиснути на кнопку паузи та відпочити від метушні життя. Просто взяти перерву і відключитися на певний час, забути про гармидер навколо, зупинитись. Усвідомити: «Куди ж я йду, на якому етапі гальмую і чи правильної для себе цілі прагну?» Відкопати у мотлосі справжні цінності, які потрібно поберегти та заради яких слід відкинути баласт, що часто ілюзорно здається таким комфорним, рожевим, примарно пріоритетним. Зануритися в себе, відкрити всі приховані карти.
Чому саме взимку нас відносить саме у такі роздуми? Можливо, через холод, бажання відігрітись, зцілитись. А ще, можливо через гострішу потребу знайти тих, хто дійсно, не оманливо зігріє бесідою, повагою, істинним сприйманням вас, якими ви є, розуміючим мочанням та вислуховуванням того, що давно припадало пилом на поличках нашого “Я”.
В новорічний передчас, коли осмислюєш прожитий рік, ще ріднішими стають близькі люди – ті, хто для нас насправді є сім’єю, не завжди кровною, хто любить нас такими, якими ми є насправді. Зрештою грудень є часом, коли слід сказати нашим близьким, що вони нам надзичайно важливі і, що саме вони роблять нас щасливішими.
Відомий чарівник усіх часів Дамблдор сказав: «Щастя можна знайти навіть в найтемніші часи, якщо не забувати звертатися до світла».
Щастя нам усім в Новому 2021 році!
Немає коментарів:
Дописати коментар