А вже осінь прийшла у мій сад,
Забагрянила пишний наряд,
Затуманила вись голубу
І ронила у серці журбу. А вже осінь прийшла у мій сад,
Я ж не кликав її - "Йди назад,
Не обтрушуй зелені гаї
І не стукай у вікна мої."
А вже осінь прийшла у мій сад,
Цвіт кохання замів листопад,
Хоч багато барвистих одеж,
А того, що було не вернеш.
А вже осінь прийшла у мій сад,
І так швидко, і так невпопад,
Все притихло змінилось скрізь,
Я ще літом п'янким не зігрівсь.
Вадим Крищенко
Немає коментарів:
Дописати коментар